Kawasaki Ki-10

Kawasaki Ki-10
Призначення:	винищувач
Перший політ:	1935
Прийнятий на озброєння:	1935
Знятий з озброєння:	1942
Період використання:	1935-1942
На озброєнні у:	Імперська армія Японії
Розробник:	Kawasaki
Виробник:	Kawasaki
Всього збудовано:	588
Конструктор:	Такео Доі[en]
Екіпаж:	1 особа
Максимальна швидкість (МШ):	400 км/год
Дальність польоту:	1 100 км
Практична стеля:	11 500 м
Довжина:	7,55 м
Висота:	3,00 м
Розмах крила:	10,02 м
Площа крила:	23,00 м²
Споряджений:	1 740 кг
Двигуни:	1 х Kawasaki Ha9-IIa, 850 к.с.
Тяга (потужність):	2.0 кг/к.с.
Кулеметне озброєння:	2 х 7,7-мм кулемети «Тип 89»
Kawasaki Ki-10 у Вікісховищі

Kawasaki Ki-10 (яп. 九五式戦闘機) — серійний винищувач-біплан Імперської армії Японії 1930-х років. Був прийнятий на озброєння в 1935, брав участь в Другій японо-китайській війні і в боях на Халхин-Голі, але до Другої світової літак застарів і використовувався лише в допоміжних цілях.

Кодова назва союзників — «Перрі» (англ. Perry), кодова радянська назва — И-95

На початку 1930-х років, винищувачі, які були на озброєнні Імперської армії Японії, поступались британському літаку Hawker Fury та американському P-26. Щоб скоротити це відставання, в 1933 році був спроектований літак-моноплан Kawasaki Ki-5, але армія відхилила його нібито через низьку маневровість. У вересні 1934 року, після припинення робіт по Ki-5, фірма Kawasaki отримала замовлення спроектувати винищувач-біплан, а Nakajima — винищувач-моноплан.

Літак фірми Kawasaki, який отримав назву Ki-10, був біпланом з елеронами тільки на верхньому крилі. Фюзеляж був суцільно-металевим з тканинним покриттям, а також з відкритою кабіною пілота. Літак був оснащений 12-циліндровим V-подібним двигуном водяного охолодження Kawasaki Ha9-IIa потужністю 850 к. с. Гвинт був дволопасний з фіксованим кроком. Літак був озброєний двома 7,7-мм кулеметами «Тип 89», синхронізованими з пропелером розташованими над двигуном. Головним інженером проекту був Такео Доі^[en] (яп. 土井 武夫).

Перший прототип був побудований в квітні 1935, в травні був побудований другий ідентичний літак і проведено перші випробування в результаті яких вияснилось, що Ki-10 переважає свого попередника Ki-5 по швидкості та маневровості. Але конкурент — літак Nakajima Ki-11 мав ще вищу швидкість, і Kawasaki боялись, що вибір впаде на користь Nakajima. У конструкцію третього прототипу літака внесли ряд змін, щоб збільшити швидкість — встановили трилопасний гвинт і використовували заклепки з потайною головкою. В четвертому прототипі також збільшили діедральний^[en] кут і поперечний переріз крила для збільшення стійкості. Хоча після цих модифікацій Ki-10 все ще поступався Ki-11 у швидкості, проте він мав набагато кращу маневровість і в результаті наприкінці 1935 року був прийнятий на озброєння під назвою «Армійський винищувач Тип 95 Модель 1» (або Ki-10-I). Всього з грудня 1935 по жовтень 1937 року було виготовлено 300 літаків Ki-10-I.

Під час укладання контракту було передбачено продовження розробки і покращення льотних характеристик. Наприклад, у 1937 році в 185-тому літаку було збільшено розмах крила і його площу, а також подовжено фюзеляж. Результати виявились помітними в кращу сторону і цей літак згодом став прототипом для нової моделі. Літак був запущений в серію під назвою «Армійський винищувач Тип 95 Модель 2» (або Ki-10-II) в червні 1937 року. Загалом до грудня 1938 року було виготовлено 280 літаків цієї модифікації.

Крім двох серійних модифікацій, було розроблено декілька експериментальних варіантів літака. Так, випущений в жовтні 1936 року 200-тий екземпляр мав свою назву Ki-10-I KAI. Його фюзеляж був аеродинамічно чистішим, радіатор зсунутий назад, шасі мали обтічники. Літак розвинув швидкість 420 км/г — на 20 км/г більше, ніж серійний Ki-10-I. Пізніше, у 1973 році були випущені два літаки Ki-10-II KAI з формованим двигуном Kawasaki Ha9-IIb потужністю 950 к. с. Літак міг розвивати швидкість 445 км/г, практично зрівнявшись із серійним Nakajima Ki-27, але в серійне виробництво запущений не був, оскільки ера біпланів закінчувалась^[1].

Всього на заводі Kawasaki в Кобе було випущено 588 літаків всіх модифікацій:^[1]

• Ki-10: прототип (4 екз., весна 1935).
• Ki-10-I — серійний варіант (300 екз., грудень 1935 — жовтень 1937)
• Ki-10-II — прототип-модифікація Ki-10-I (1 екз., травень 1936)
• Ki-10-II — серійний варіант (280 екз., червень 1937 — грудень 1938)
• Ki-10-I KAI — модифікація Ki-10-I зі зміненим радіатором та обтічниками коліс (1 екз., жовтень 1936)
• Ki-10-II KAI — модифікація Ki-10-II з потужнішим двигуном (2 екз., листопад 1937).

• 2 х 7,7-мм кулемети «Тип 89»

Літаки Ki-10 використовувались в армійських частинах на Тайвані, в Кореї, Маньчжурії. Вони брали активну участь у Японсько-китайській війні, переважаючи радянські І-15, які були на озброєнні ВПС Китаю. Але з травня 1938 року їх почали замінювати новими літаками Ki-27. Союзники знали про наявність у японців винищувача-біплана Ki-10, і присвоїли йому кодову назву «Перрі» (англ. Perry), хоча безпосередньо не стикались із цим літаком у повітрі^[1].

На момент початку боїв на Халхин-Голі літаки Ki-10 вже були застарілими і не могли конкурувати з новими радянськими літаками. Але зазнавши великих втрат літаків Ki-27 у частинах першої лінії, японці кинули у бій і застарілі Ki-10, з яких як мінімум 3 були збиті у боях.

Надалі Ki-10 виводилися з передових частин у глибокий тил, де до 1942 року несли службу у підрозділах ППО окремих об'єктів, і до 1944 року — у льотних школах.

У 1939 році практично непошкоджений Ki-10-II був захоплений китайцями та переданий в СРСР для проведення льотних випробувань, де йому було присвоєно позначення И-95. Випробування показали повну перевагу літака І-16 над Ki-10.

Японська імперія^[1]

• ВПС Імператорської армії Японії
  • 1-й полк
  • 4-й полк
  • 5-й полк
  • 6-й полк
  • 8-й полк
  • 11-й полк
  • 13-й полк
  • 4-й авіазагін
  • 9-й авіазагін
  • 33-й авіазагін
  • 59-й авіазагін
  • 64-й авіазагін
  • 77-й авіазагін
  • Винищувальна тренувальна школа Акено

• Nakajima Ki-11
• І-15

• О. Дорошкевич. Самолеты Японии второй мировой войны. — Минск, Харвест, 2004.
• Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны. — Мн.: ООО «Попурри», 2003. — 736 с.: ил. ISBN 985-438-823-9.
• Козырев М., Козырев В. Авиация стран Оси во Второй мировой войне. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2010. — 431 с. ISBN 978-5-9524-4896-4.
• Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть первая: Айчи, Йокосука, Кавасаки. — Издательский отдел ЦАГИ, 1996.
• Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kawasaki Ki-10

п о р Літаки Японської Імперської армії Винищувачі Ki-5 • Ki-8 • Ki-10 • Ki-11 • Ki-12 • Ki-18 • Ki-27 • Ki-28 • Ki-33 • Ki-37 • Ki-38 • Ki-39 • Ki-43 • Ki-44 • Ki-45 • Ki-58 • Ki-60 • Ki-61 • Ki-62 • Ki-63 • Ki-64 • Ki-65 • Ki-69 • Ki-73 • Ki-75 • Ki-80 • Ki-81 • Ki-83 • Ki-84 • Ki-87 • Ki-88 • Ki-93 • Ki-94 • Ki-96 • Ki-98 • Ki-99 • Ki-100 • Ki-101 • Ki-103 • Ki-104 • Ki-106 • Ki-108 • Ki-109 • Ki-112 • Ki-113 • Ki-116 • Ki-117 • Ki-118 • Ki-200 • Ki-201 • Ki-202  · Бомбардувальники Ki-1 • Ki-2 • Ki-3 • Ki-19 • Ki-20 • Ki-21 • Ki-22 • Ki-29 • Ki-30 • Ki-31 • Ki-32 • Ki-42 • Ki-47 • Ki-48 • Ki-49 • Ki-50 • Ki-52 • Ki-53 • Ki-66 • Ki-67 • Ki-68 • Ki-74 • Ki-82 • Ki-85 • Ki-90 • Ki-91 • Ki-119 Штурмовики Ki-35 • Ki-36 • Ki-51 • Ki-72 • Ki-102 • Ki-174 Розвідники Ki-4 • Ki-15 • Ki-40 • Ki-46 • Ki-70 • Ki-71 • Ki-78 • Ki-95 Транспортні літаки Ki-16 • Ki-34 • Ki-41 • Ki-56 • Ki-57 • Ki-59 • Ki-92 • Ki-97 • Ki-105 • Ki-110 • Ki-111 • Ki-114 Навчальні літаки Ki-6 • Ki-7 • Ki-9 • Ki-17 • Ki-23 • Ki-54 • Ki-55 • Ki-79 • Ki-86 • Ki-107 Літаки спеціального призначення Ka-1 • Ki-13 • Ki-14 • Ki-76 • Ki-77 • Ki-89 • Ki-115 • Ki-147 • Ki-148 • Ki-167 • Ki-230 Планери Ki-24 • Ki-25 • Ki-26 • Ku-1 • Ku-2 • Ku-3 • Ku-4 • Ku-5 • Ku-6 • Ku-7 • Ku-8 • Ku-9 • Ku-10 • Ku-11 • Ku-12 • Ku-13 • Ku-14 Список літаків Імперської армії Японії